1. (діал.) Рухатися прямо, іти прямим шляхом, не звертаючи вбік.
2. (перен., діал.) Діяти прямо, відверто, чесно; говорити правду, не лукавити.
прямцювати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови