прямцювати

[prjɑmt͡sjuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Рухатися прямо, іти прямим шляхом, не звертаючи вбік.

  2. (перен., діал.) Діяти прямо, відверто, чесно; говорити правду, не лукавити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я прямцюю, ти прямцюєш, він прямцює, ми прямцюємо, ви прямцюєте, вони прямцюють

Більше записів