прямовисність

1. Властивість або стан того, що є прямовисним; вертикальність, перпендикулярність до площини горизонту.

2. (У географії, геоморфології) Крутий, майже вертикальний схил, обрив, урвище (наприклад, у горах, на березі річки).

3. (Переносно) Суворість, непохитність, незмінність у дотриманні принципів, норм або правил.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |