прямодіючий
[prjɑmodijut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який діє безпосередньо, без проміжних ланок або посередників; що має прямий вплив або пряму дію.
-
У техніці, фармакології тощо: такий, що здійснює свою дію без додаткових механізмів, перетворень або проміжних стадій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прямодіючий, р. прямодіючого, д. прямодіючому, з. прямодіючого, о. прямодіючим, м. прямодіючім