1. Прислівник, що виражає підсилення, підкреслення ознаки, дії або стану; справді, дійсно, буквально.
2. Використовується для акцентуації несподіваності, дивакуватості або надмірності чогось; навіть, просто-таки.
Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник, що виражає підсилення, підкреслення ознаки, дії або стану; справді, дійсно, буквально.
2. Використовується для акцентуації несподіваності, дивакуватості або надмірності чогось; навіть, просто-таки.
Приклад 1:
— Прямо-таки і впали? — веселим оком глянув Наливайко.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Приклад 2:
Ярина Федорiвна прямо-таки виходила з себе. Але справжня панiка знялася тодi, коли Варин Серьога вирiшив покинути Богодухiв.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
I з тим бiльшим задоволенням Варя не думала про евакуацiю, що евакуацiя прямо-таки лякала її своїм хаосом. Треба щиро сказати: революцiйний нарiд умiє перемагати й наступати, та нiяк не вмiє вiдступати й тягати за собою барахло.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”