Древослів

Словник Української Мови

прямівний

Буква

1. (діал.) Прямий, рівний, без вигинів (про дорогу, лінію тощо).

2. (перен.) Відвертий, щирий, прямої вдачі (про людину).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |

Більше записів