прямісінько

1. Точне, безпосереднє, без жодних відхилень (про напрямок, розташування або дію).

2. Без зайвих слів, відволікаючих деталей або відхилень від теми; прямо до суті.

3. Розм. Саме, якраз, точно (для підсилення вказівки на місце, час або об’єкт).

Приклади вживання

Приклад 1:
От як підеш сією ули­цею, та й вий­деш прямісінько. Спер­шу бу­дуть га­ма­зеї, а там – за­раз і во­лость.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
ГоИ ло­ва кру­титься; ко­ло сер­ця пе­че, мов га­ди­на смок­чет кров з йо­го… По­хо­див він, по­хо­див по хаті, не гля­нув навіть ма­тері в вічі, вий­шов, ніби до ху­до­би, та й по­тяг – не в за­го­ро­ду, а прямісінько до Гальки… На третій день – зно­ву на ос­лоні в шин­ку. На чет­вер­тий – там йо­го сон­це пра­вед­не стріти­ло, там і ніч тем­на привіта­ла… XVI Товариство • П’ючи та гу­ля­ючи, підібрав собі Чіпка трьох то­ва­ришів щи­рих: Луш­ня, Мат­ня та Па­цюк – од­на дум­ка, од­на гад­ка.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: прислівник () |