Древослів

Словник Української Мови

пружинниця

[pruʒɪnnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (техн.) Деталь механізму, що виконує роль пружини або має пружинні властивості.

  2. (діал.) Місце, де б’ють підземні джерела, ключі; джерело, криниця.

  3. (діал.) Назва різних рослин з гнучкими, пружними стеблами, наприклад, верболіз, та інших.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пружинниця, р. пружинниці, д. пружинниці, з. пружинницю, о. пружинницею, м. пружинниці, к. пружиннице

Більше записів