пружинниця

1. (техн.) Деталь механізму, що виконує роль пружини або має пружинні властивості.

2. (діал.) Місце, де б’ють підземні джерела, ключі; джерело, криниця.

3. (діал.) Назва різних рослин з гнучкими, пружними стеблами, наприклад, верболіз, та інших.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |