Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “пруг” — невеликий, гнучкий прут, тонка гілка дерева або куща.
2. Рідкісна назва для невеликого струмка або джерела, що витікає з-під землі; криничка.
3. (у техніці, діалектне) Невеликий пружинний механізм, пружинка.
Приклад 1:
Довбишівна сіла на круглому дзиґликові коло стола, а подруга-сусіда наділа Мотрі на голову кибалку, вирізану з товстого паперу, схожу на вінок; на кибалку, над самим лобом, поклала вузеньку стрічку з золотої парчі, а потім клала стрічки одну вище од другої так, що над лобом було видко пружок од кожної стрічки. Всю кибалку кругом і всі коси вона обтикала квітками з червоних, зелених, синіх і жовтих вузеньких стьожок.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”