Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувальна форма до слова “прут”: тонкий, гнучкий стебелко рослини, тонка гілочка дерева або куща.
2. Невеликий тонкий стрижень, паличка з металу, дерева або іншого матеріалу.
3. (у спеціальному контексті) Назва невеликої риболовної снасті типу вудочки.
Приклад 1:
В цілому два таких кілочки і прутик становили пристрій, так звану тунгузьку насторожку. Проста і воднораз так хитро придумана, що аж дивно.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Приклад 2:
Склади два кілочки, поклади межи ними прутик з вирізами, а тоді підстав під колоду — колода, підперта цим пристроєм, стоїть і стоятиме хоч рік; та досить торкнути за прутик, як кілочки розпадаються і колода падає. Це тунгузька плашка.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”