прутень

[prutɛnʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Тонкий гнучкий стеблина рослини, особливо верби, лози або інших деревних порід, що використовується для плетіння.

  2. Розмовна назва молодого, нестатело зрілого самця (півня, качка тощо).

  3. Переносно: про стрункого, гнучкого юнака або чоловіка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прутень, р. прутня, д. прутневі, з. прутень, о. прутнем, м. прутневі, к. прутню

Більше записів