1. Швидкий, прудкий у русі; такий, що рухається з великою швидкістю.
2. Спритний, жвавий, енергійний у діях; меткий.
3. (Про воду) Швидкоплинний, що має сильну течію; бистрий.
прудкий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тоді додивився, як коник пішов під воду, глянув на вже на тому березі військо, нагнувся, завдав на плечі сідло і з віслючком пішов з берега в порожній табір… — Прудкий був у гетьмана коник, — сказав Оливка. — Пане Оливко!
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прикментик () |