1. Різко, з напругою чи силою опиратися, чинити опір кому-, чому-небудь, намагаючись звільнитися, уникнути чогось.
2. Розм. Уперто не погоджуватися з чимось, не бажати щось робити, сперечатися, перечити.
пручатися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Здоровили схопили його, він почав пручатися, тоді його оглушили ударом по голові й посадили на стілець. В голові дзвонило в усі дзвони, але він не знепритомнів, сидів при пам’яті.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: дієслово () |