прозивка

1. Власна назва, прізвисько, яке дають людині за якимись її характерними рисами, звичками, зовнішністю або подією з її життя; кличка.

2. У військовій справі та деяких організаціях — індивідуальний короткий сигнал (слово, фраза), що використовується для виклику, ідентифікації або встановлення зв’язку між абонентами радіомережі.

3. Рідше — назва, найменування, яким щось або хтось прославився, стало відомим.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |