Значення
-
Власна назва, прізвисько, яке дають людині за якимись її характерними рисами, звичками, зовнішністю або подією з її життя; кличка.
-
У військовій справі та деяких організаціях — індивідуальний короткий сигнал (слово, фраза), що використовується для виклику, ідентифікації або встановлення зв’язку між абонентами радіомережі.
-
Рідше — назва, найменування, яким щось або хтось прославився, стало відомим.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прозивка, р. прозивки, д. прозивці, з. прозивку, о. прозивкою, м. прозивці, к. прозивко