1. Такий, що отримав певне прізвисько, назву або прозвіще, яке вживається нарівні з офіційним іменем або замість нього.
2. Який має певну назву, ім’я або найменування, що відображає його характерну ознаку, якість або походження.
прозваний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Наприклад, сюзерен Карпат і Дунаю князь Ярослав Осьминіг, прозваний так за свою всепроник- ливість і всюдисутність. Або Козак Ямайка — рідкісної проби шукач пригод, який, викравши на острові Хіос турецьку галеру, добився аж до антильських берегів і започаткував там рід Ощирків.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикментик () |