1. Який стосується прози, властивий прозі; невіршований.
2. Який викладений прозою, не віршами; антонім до поетичний, віршований.
3. У літературознавстві: який належить до прозових жанрів, пов’язаний із ними (напр., прозова драма).
Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується прози, властивий прозі; невіршований.
2. Який викладений прозою, не віршами; антонім до поетичний, віршований.
3. У літературознавстві: який належить до прозових жанрів, пов’язаний із ними (напр., прозова драма).
Приклад 1:
Основу літературної спадщини Сковороди становлять два збірники, віршовий («Сад божественных пѣсней») і прозовий («Басни ХарькоЕСкія»). В 60-ті роки він створив ряд інших віршів та пісень4 здебільшого пов’язаних з викладанням поетики у Харківському колегіумі.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Зберігся прозовий переклад кінця XVIII — початку XIX ст. невідомого автора в зошиті під назвою «Богословія.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Латинський прозовий виклад змісту цієї комедії подавався в ряді видань комедій Теренція, здійснених.у XVI—XVIII ст. Одним із таких викладів фабули комедії був переказ Муре, перекладений Сковородою.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”