прозовий

1. Який стосується прози, властивий прозі; невіршований.

2. Який викладений прозою, не віршами; антонім до поетичний, віршований.

3. У літературознавстві: який належить до прозових жанрів, пов’язаний із ними (напр., прозова драма).

Приклади вживання

Приклад 1:
Основу літературної спадщини Сковороди становлять два збірники, віршовий («Сад божественных пѣсней») і прозовий («Басни ХарькоЕСкія»). В 60-ті роки він створив ряд інших віршів та пісень4 здебільшого пов’язаних з викладанням поетики у Харківському колегіумі.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Зберігся прозовий переклад кінця XVIII — початку XIX ст. невідомого автора в зошиті під назвою «Богословія.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Латинський прозовий виклад змісту цієї комедії подавався в ряді видань комедій Теренція, здійснених.у XVI—XVIII ст. Одним із таких викладів фабули комедії був переказ Муре, перекладений Сковородою.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: прикментик () |