Древослів

Словник Української Мови

проїжджий

[projiʒdʒɪj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Який проїжджає крізь якусь місцевість, населений пункт або перебуває там тимчасово, не постійно.

  2. Який призначений або пристосований для проїзду, руху транспорту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проїжджий, р. проїжджого, д. проїжджому, з. проїжджого, о. проїжджим, м. проїжджім, к. проїжджий

Більше записів