проїздом

1. Те, що призначене для проїзду, пересування транспортом; проїзна частина дороги, вулиці, залізничної колії тощо.

2. Місце, де можна проїхати, переправитися через якусь перешкоду (річку, яр тощо).

3. Дія за значенням «проїздити»; перебування десь або відвідування когось, чогось під час подорожі, переїзду в інше місце.

Приклади вживання

Приклад 1:
Будучи проїздом у Києві, зайшов «познайомитися з дочкою тьоті Каті, яка врятувала нас від голодної смерти».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |