1. Жінка, яка займається шахрайством, обманом; обманщиця, шахрайка.
2. Жінка, що веде безпутне, аморальне життя; розпусниця.
пройдисвітка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
1858 Щука й Кіт Один мордатий Кіт до Щуки учащав; Пройдисвітка зубата знала, Чого хвостатий кум бажав: До берега частенько припливала І щиро куманька свого Карасиками шанувала, А Кіт і не цуравсь сього, Бо жирная мишва вже приїдаться стала. Раз каже Щука так йому: — Возьми мене мишей ловити.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: іменник (однина) |