проявник

1. (у фотографії) хімічна речовина або розчин для проявлення фотографічних матеріалів, що перетворює приховане зображення на видиме.

2. (у техніці) пристрій або апарат для автоматичного проявлення фотоплівки, фотопаперу або інших носіїв зображення.

3. (переносно, рідко) той, хто щось виявляє, демонструє, робить очевидним (наприклад, проявник ідей).

Приклади вживання

Приклад 1:
Приготувати реактиви: проявник і фіксаж. Найкраще їх заливати у пляшки з-під пива.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |