1. (діал.) Передбачати, відчувати наперед, провіщати; іноді — знати щось заздалегідь.
2. (заст.) Бачити, спостерігати, помічати.
провити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Передбачати, відчувати наперед, провіщати; іноді — знати щось заздалегідь.
2. (заст.) Бачити, спостерігати, помічати.
Відсутні