провинець

[proʋɪnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Той, хто провинився, учинив провину; винуватець.

  2. (у фольклорі, переважно в колядках) Учасник різдвяного обряду, який приходить до хати зі звісткою про народження дитини і веде діалог з господарем, часто у формі загадок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. провинець, р. провинця, д. провинцеві, з. провинця, о. провинцем, м. провинцеві, к. провинцю

Більше записів