пров’язь

1. Технічний термін у ткацтві, гончарстві та інших ремеслах: з’єднання, зв’язок окремих елементів (нитів основи, деталей виробу тощо), що забезпечує цілісність структури.

2. У переносному значенні: внутрішній зв’язок, єдність, логічна або смислова взаємозалежність частин чогось (наприклад, ідей, явищ, подій).

3. Застаріле або діалектне: те саме, що “перев’язь” — пов’язка, стрічка, шнур для зав’язування чи прикраси.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |