1. Який швидко, моторно, спритно виконує щось; моторний, спритний.
2. Який відбувається швидко, моторно; швидкий, жвавий.
проворний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятійший од всіх бурлак. Но греки, як спаливши Трою, Зробили з неї скирту гною, Він взявши торбу тягу дав; Забравши деяких троянців, Осмалених, як гиря, ланців, П’ятами з Трої накивав.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикментик () |