1. Швидко, спритно, моторно; з великою вправністю та оперативністю у діях або рухах.
2. Жваво, енергійно, без затримок; з виявом поспіху та старанності.
проворно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Лаврін проворно совав заступом по землі. Карпо ледве володав руками, морщив лоба, неначе сердився на свого важкого й тупого заступа.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 2:
Тим часом Софiя проворно розмiшує глину i маже щiткою комин.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”
Частина мови: прислівник () |