проворкотітися

[proʋorkotitɪsjɑ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Пройти, просунутися крізь щось, подолати перешкоду, воркотячи, бурмочучи або висловлюючи невдоволення.

  2. (переносно) Про звук або інформацію: ледве чутно пролунати, дійти до чиїхось вух, часто через перешкоди або небажання слухати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я проворкочуся, ти проворкотишся, він проворкотиться, ми проворкотимося, ви проворкотитеся, вони проворкотяться

Більше записів