проволока

1. Металевий виріб у вигляді довгого тонкого стрижня або нитки, звичайно круглого (рідше іншого) перерізу, що отримується прокаткою або волочінням; використовується в промисловості, будівництві, для виготовлення металовиробів тощо.

2. Розмовне позначення колючого дроту, що використовується для створення загороджень.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |