проволока

[proʋolokɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Металевий виріб у вигляді довгого тонкого стрижня або нитки, звичайно круглого (рідше іншого) перерізу, що отримується прокаткою або волочінням; використовується в промисловості, будівництві, для виготовлення металовиробів тощо.

  2. Розмовне позначення колючого дроту, що використовується для створення загороджень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проволока, р. проволоки, д. проволоці, з. проволоку, о. проволокою, м. проволоці, к. проволоко

Більше записів