1. Бути проводженим, супроводжуватися кимось при відході чи від’їзді.
2. Відбуватися, супроводжуючись чимось, мати щось як супутню ознаку або наслідок (зазвичай про явища, події, стани).
Словник Української Мови
Буква
1. Бути проводженим, супроводжуватися кимось при відході чи від’їзді.
2. Відбуватися, супроводжуючись чимось, мати щось як супутню ознаку або наслідок (зазвичай про явища, події, стани).
Відсутні