провіщений

1. (від дієслова “провістити“) Такий, що був передбачений, провіщений; пророчий, що містить провіщення.

2. (у переносному значенні) Такий, що виглядає як знак майбутнього; передвісний, провісний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |