1. (від дієслова “провістити“) Такий, що був передбачений, провіщений; пророчий, що містить провіщення.
2. (у переносному значенні) Такий, що виглядає як знак майбутнього; передвісний, провісний.
Словник Української Мови
Буква
1. (від дієслова “провістити“) Такий, що був передбачений, провіщений; пророчий, що містить провіщення.
2. (у переносному значенні) Такий, що виглядає як знак майбутнього; передвісний, провісний.
Відсутні