провіщення

Значення

1. Тлумачення із “Словника української мови”* ПРОВ І ЩЕННЯ , я, с. 1. Дія за знач. провіст и ти . Провіщення погоди . 2. Те , що провіщено ким-небудь . Наші вказівки і провіщення про велике значення політичного масового страйку в справі збройного повстання блискуче справдилися ( Ленін , 12, 1970, 2); // Те , що провіщає що-небудь . Вірою в соціалістичне майбутнє , в його людяність і справедливість перейняті поетичні провіщення Тичини ( Поезія .., 1956, 53); Пушкін – свій . Він незмірно , неосяжно великий ,.. рідний усім « язикам » колишньої царської Росії, про що сам пророче писав у своєму « Пам’ятнику », одному з найвизначніших у світі провіщень тієї дружби народів , якою живемо і дишемо ми , радянські люди , і до якої закликаємо всіх людей на землі (Рильський, Веч. розмови , 1964, 137); // Ознака , яка провіщає що-небудь ; прикмета . Григорій випроставсь і грізно насупив брови . Шибеники сховались. Тоді він знову припав до могили , озирнувшись ще раз : « Що за оказія ? Причулось чи провіщення яке ?» ( Довж ., І, 1958, 78).

Правопис та відмінювання