Словник Української Мови
Буква
1. Перевірити щось, упевнитися в правильності, точності або відповідності чогось до певних вимог, стандартів.
2. (У математиці, техніці) Виконати дії, спрямовані на підтвердження вірності отриманого результату, розрахунку або роботи механізму.
3. (Рідше) Випробувати, перевірити на досвіді якість, властивості чогось або готовність, знання когось.
Приклад 1:
— Бач, а ще одно провірити! — Пішов до хати і виніс щось в новенькім чохлі.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Приклад 2:
Щодо поліції, то не можучи провірити, що робив п. Губчак дру- гого дня рано в будинку поліційнім, лишаю слова п. Г-ка без від- повіді і коментарів. З інформуванням “Słowa Polsk[iego]” стоїть справа трохи ясніше.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”