1. (у філософії та релігії) Пов’язаний з провіденцією, тобто з божественним промислом, керівництвом Бога або вищої сили у долі світу та людини; такий, що виражає або визнає цей промисл.
2. (у теології та історії) Стосовний до певного богословського вчення (провіденціалізму), яке тлумачить історичні події як безпосереднє втілення Божої волі та плану.