Значення
-
(техн.) Тиск, що діє проти основного тиску або спрямований у протилежний бік; зустрічний тиск, призначений для його компенсації або урівноваження.
-
(перен.) Активний опір, зустрічний вплив, спрямований на подолання чи нейтралізацію чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. протитиск, р. протитиску, д. протитискові, з. протитиск, о. протитиском, м. протитискові, к. протитиску