протитечія

[protɪtɛt͡ʃijɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Течія, що спрямована в протилежний бік щодо основного потоку води в річці, морі тощо; зустрічна течія.

  2. (переносно) Явище, напрямок у розвитку чого-небудь (наприклад, у суспільному житті, мистецтві, науці), що суперечить основним, панівним тенденціям; опозиція, протистояння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. протитечія, р. протитечії, д. протитечії, з. протитечію, о. протитечією, м. протитечії, к. протитечіє

Більше записів