1. Ставити когось або щось навпроти когось або чогось іншого, щоб порівняти, виявити відмінності, суперечності або протилежність.
2. Протидіяти комусь або чомусь, чинити опір, висувати щось як альтернативу або заперечення.
Словник Української Мови
Буква
1. Ставити когось або щось навпроти когось або чогось іншого, щоб порівняти, виявити відмінності, суперечності або протилежність.
2. Протидіяти комусь або чомусь, чинити опір, висувати щось як альтернативу або заперечення.
Приклад 1:
Зі здатності «постійно протиставляти» дослідник виводив головний логічний принцип «благородного дикуна»[22 – Леви-Стросс К. Первобьітное мьішление. — М., 1994.
— Зеров Микола, “Камена”