Словник Української Мови
Буква
1. Пробиратися крізь тісне, вузьке місце або крізь натовп, долаючи тісноту.
2. З великими зусиллями, ледве проходити, просуватися кудись, долаючи перешкоди або опір.
3. Розм. Знаходити можливість з’явитися десь, потрапити кудись, незважаючи на обмеження або брак часу.
Приклад 1:
Тут зі звалища схопилася якась тінь і почала гарячкове протискатися назустріч. Але протиснутись не могла, застрягла на півдорозі, як муха в смолі, й одчайдушно загукала хрипким, шиплячим голосом: — Андрію!
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
I якщо не живе в нас повсякчас любов, то, замiсть розширятись, дедалi вужчає тунель, кот‑рим захоплено женемось, i все тяжче стає протискатися, i вже не летимо, як видавалося попервах, а повземо надсадно, викашлюючи ошмаття власних легень i того, що колись називалося даром, та, Боже мiй, i було ж даром! — i сочимося на полотна, як розчавленi комашки, барвними плямами власної отрути, i давимося дохлими словами, що тхнуть гнилизною й лiкарняною карболкою, i починають з нами коїтися всякi прикрi речi, мелькають клiнiки й тюрми (це вже як кому пощастить!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”