Значення
-
Логічна несумісність двох або більше суджень, тверджень, понять, коли істинність одного з них виключає істинність іншого; внутрішня невідповідність у міркуваннях, теорії тощо.
-
Суперечність, розбіжність між чим-небудь, що виявляється в думках, інтересах, діях; стан взаємної ворожнечі, сутички.
-
У філософії: взаємний зв’язок і боротьба протилежних сторін, тенденцій у внутрішній структурі явища, що є джерелом його розвитку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. протиріччя, р. протиріччя, д. протиріччю, з. протиріччя, о. протиріччям, м. протиріччі, к. протиріччя