Словник Української Мови
Буква
1. Логічна несумісність двох або більше суджень, тверджень, понять, коли істинність одного з них виключає істинність іншого; внутрішня невідповідність у міркуваннях, теорії тощо.
2. Суперечність, розбіжність між чим-небудь, що виявляється в думках, інтересах, діях; стан взаємної ворожнечі, сутички.
3. У філософії: взаємний зв’язок і боротьба протилежних сторін, тенденцій у внутрішній структурі явища, що є джерелом його розвитку.
Приклад 1:
Отже, можна сказати: дійшла до нашого часу у двох варіантах, які умовно можна назвати “історичним” і “полемічним”, хоча протиріччя у цих варіантах не було. Зрозуміло, що, наприклад, для автора Густин- ського літопису полемічний зміст концепції був не менш вагомий, ніж для автора передмови до Патерика 1661 р. Прерогативи, якщо взагалі можна їх так у даному випадку назвати, витікали лише з методи подання матеріалу, яка, в свою чергу, витікала із завдання автора конкретного твору.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 2:
В наслідок чого, усувається протиріччя між дослідницькою діяльністю служб НДЕКР та маркетингу. ОрФ ганізаційне протиріччя між цими службами може бути усунеФ ним завдяки перебудові в управлінській структурі, коли на зміну традиційним заформалізованим структурам прийдуть структури органічноФклітинного типу або “adФhoc”Фкратії.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Приклад 3:
Це удаване протиріччя легко з’ясувати. Справді, незважаючи на те, що кожний окремий зв’язок в кристалі слабший, ніж у відповідній молекулі, число таких зв’язків набагато більше (6 для структури типу NaCl і 8 для структури типу С sС1), що і збільшує загальну енергію взаємодії.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”