Значення
-
Хімічна речовина, яка уповільнює або запобігає процесам окиснення інших речовин, захищаючи їх від руйнування під впливом кисню повітря; антиоксидант.
-
У техніці та промисловості — спеціальна добавка до мастильних матеріалів, палив, полімерів тощо, що перешкоджає їхньому старінню та псуванню внаслідок окисних процесів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. протиокисник, р. протиокисника, д. протиокисникові, з. протиокисник, о. протиокисником, м. протиокисникові, к. протиокиснику