1. Той, що чинить опір, протидіють кому-, чому-небудь; опозиційний, ворожий.
2. У хімії: речовина, що уповільнює або припиняє хімічну реакцію, поглинає вільні радикали; інгібітор, антиоксидант.
протидіючий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
• конверсійний маркетинг; • стимулюючий маркетинг; • розвиваючий маркетинг; • ремаркетинг; • сінхромаркетин г; • підтримуючий маркетинг; • демаркетинг; • протидіючий маркетинг.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикментик () |