1. Провести певний час у стані туги, сумування, занепаду духу; відчувати тривалий сум, тугу.
2. (розм.) Промучитися, протерпіти, пережити щось неприємне протягом якогось часу.
протужити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови