процвітати

1. Розвиватися, досягати високого ступеня успіху, могутності, багатства; бути в розквіті, у доброму стані (про державу, місто, підприємство, мистецтво тощо).

2. Бути рясним, у повному цвіту, давати багато плодів (про рослини, сади тощо).

3. Розквітати, вкриватися квітами (про рослини).

4. Розвиватися, успішно діяти, мати успіх (про людину).

Приклади вживання

Приклад 1:
А дівчата заквітчались І почали звати Лілеєю-снігоцвітом; І я процвітати Стала в гаї, і в теплиці, І в білих палатах. Скажи ж мені, мій братику, Королевий Цвіте, Нащо мене Бог поставив Цвітом на сім світі?
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: дієслово () |