Значення
-
Видати короткий, різкий звук, схожий на «цок», зробити цокання (про коня, лисицю тощо).
-
Перен. швидко, багато і голосно розмовляти, цокотіти (про людину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я процокочу, ти процокочеш, він процокоче, ми процокочемо, ви процокочете, вони процокочуть