протруювання

[protrujuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Процес обробки деревини або інших пористих матеріалів спеціальними хімічними розчинами (протруями) для надання їм стійкості проти гниття, горіння, пошкодження комахами тощо.

  2. У медицині — введення лікарського засобу (протруї) в організм тварини з лікувальною або профілактичною метою, наприклад, при гельмінтозах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. протруювання, р. протруювання, д. протруюванню, з. протруювання, о. протруюванням, м. протруюванні, к. протруювання

Більше записів