прототалюс

1. У давньогрецькій міфології — один з морських божеств, стародавній бог моря, який володів даром пророцтва та здатністю довільно змінювати свій вигляд.

2. У переносному значенні — людина, яка часто та легко змінює свої погляди, переконання або зовнішність; непостійна, мінлива особа.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |