проторг

[protorɦ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (іст.) Торговельний шлях, що проходив через Україну в середні віки, зокрема з Криму та Османської імперії до Центральної та Східної Європи.

  2. (перен., заст.) Місце або спосіб активного торгу, обміну; оживлений ринок або торгівля.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проторг, р. проторгу, д. проторгові, з. проторг, о. проторгом, м. проторгові, к. проторгу

Більше записів