проторг

1. (іст.) Торговельний шлях, що проходив через Україну в середні віки, зокрема з Криму та Османської імперії до Центральної та Східної Європи.

2. (перен., заст.) Місце або спосіб активного торгу, обміну; оживлений ринок або торгівля.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |