1. Топчучи, утворити стежку, доріжку або прохід у траві, снігу тощо.
2. Перен., розм. Довгою та наполегливою працею, зусиллями досягти чогось, прокласти собі шлях.
3. Розм. Часто ходячи, відвідувати, відтоптати (місце, дорогу).
протоптати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Він став католиком, щоб протоптати стежку до двору, — сказав Гавденцій ще смутніше. — Треба піти на пораду до княгині Гризельди.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: дієслово () |