протопаренхіма

1. У ботаніці — первинна паренхіма, що виникає з меристеми та складається з живих клітин, які зберігають здатність до поділу; є основою для формування інших тканин.

2. У цитології та ембріології рослин — найпростіша, недиференційована форма паренхіматозної тканини, з якої розвиваються спеціалізовані структури.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |