протограф

1. Рукописний документ, що є джерелом для пізніших копій, списків або редакцій тексту, особливо давнього літературного чи історичного твору.

2. Первинний, найдавніший з відомих текстових джерел, з якого безпосередньо походять усі інші його списки та варіанти.

Приклади вживання

Приклад 1:
Якийсь більш ранній протограф цього літопису став свого часу основою Твер- ського збірника завдяки контактам між Твер’ю і Литовсько-Руською державою 28. Повернемося до житія, яке разом із іншими агіографічними та іс- торіографічними пам’ятками приписане до основного тексту Патерика Йосифа Тризни.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 2:
Цей дослідник дійшов висновку, що в основі усіх трьох варіантів тексту, ним досліджуваних (Лаврентіївського літопису, Софійського I літопису і Про- ложного) – лежав один спільний протограф, причому Проложний текст відображає цей протограф краще за інших 913. Створення цього протог- рафа автор відносить до часу не пізніше 90-х рр.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 3:
Що ж до цього фрагмента, то точно локалізувати його протограф неможливо. XXX У тексті відмітка (див.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: іменник (однина) |