протодіастолічний
[protodiɑstolit͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(в медицині, кардіологія) що стосується початкової фази діастоли серця, коли відбувається розслаблення шлуночків після систоли та пасивне наповнення їх кров’ю.
-
(в медицині, фонокардіографія) що характеризує звукові явища (наприклад, шум), які виникають або реєструються в протодіастолічний період роботи серця.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. протодіастолічний, р. протодіастолічного, д. протодіастолічному, з. протодіастолічного, о. протодіастолічним, м. протодіастолічнім